Ваш малюк підріс,
почав самостійно рухатись і Ви вирішили, що він має здобувати
дошкільну освіту в нашій дошкільній установі.
Перше, що необхідно знати Вам, шановні батьки:
Усвідомте, що Ваше власне хвилювання передається
дитині. Щоб запобігти цьому, заздалегідь познайомтеся з вихователями та
особливостями організації життя в групі.
Дайте дитині позитивну перспективу:
- розкажіть, що в ДНЗ багато іграшок, дітей і їй там буде добре, цікаво;
- підпорядкуйте домашній режим до режиму роботи ДНЗ;
- особливо дотримуйтесь часу сну і періодів
харчування.
- навчіть дитину елементарних навичок обслуговування;
- подбайте про психологічне і фізичне здоров′я дитини;
- повідомляйте вихователів про звички та вподобання Вашого малюка, про
особливості здоров′я і поведінки;
- потурбуйтесь про нервову систему сина чи доньки.
В перші дні перебування не залишайте малюка на цілий
день в ДНЗ.
Документи неохідні для вступу в ДНЗ "Сонечко"
1.
Заява на ім'я керівника
установи.
2.
Медична карта дитини (форма №026/о)
3.
Карта профілактичних щеплень
4.
Довідка місцевого педіатра (дійсна 3 дні).
5.
Копія свідоцтва про народження.
ПОРТРЕТ ДОШКІЛЬНИКА
НАПЕРЕДОДНІ ЙОГО ВСТУПУ ДО ШКОЛИ
У "портреті" представлено основні показники,
що характеризують найістотніші сторони розвитку старшого дошкільника, певною
мірою засвідчують повноту й цілісність його розвитку — фізичного, психічного,
соціального. Він має бути орієнтиром для всіх дорослих, причетних до розвитку,
виховання і навчання дітей.
Зауважимо: по-перше, досконалих людей не існує, тож
сприйматимемо "портрет" як ідеальну, недосяжну, проте бажану модель,
до якої прагнемо. Таким чином, більшість дошкільників характеризуватимуться різним
набором оцінок кожного з показників. Це не погано чи добре, а так, як є їй
даних обставин і умов життя. Отже, "портрет" має орієнтувати педагога
у сильних і слабких сторонах розвитку кожної дитини, доборі засобів оптимізації
цього процесу, шляхів індивідуальної роботи з нею. Оскільки
"портрети" індивідуальні, суб'єктивно забарвлені, не варто їх
порівнювані між собою, виносити оцінки-вердикти, ранжувати дітей. Вони важливі
для внутрішнього використання, не розраховані на оприлюднення, є для педагога
підказкою, на що він по звернув належної уваги.
Фізичний розвиток:
- у своїх діях керується всіма органами чуттів;
- вправний, витривалий, енергійний у повсякденній и діяльності; бере
активну участь у різноманітних іграх, вправах, заняттях;
- дотримується основних правил особистого догляду, володіє навичками
підтримання здоров'я та гігієни, орієнтується в ознаках здоров'я та
хвороби;
- дотримується основних правил культури споживати різноманітних
продуктів;
- знає про існування небезпечних об'єктів і предметів розуміє правила
безпечної поведінки, дотримується їх у реальному житті;
- диференціює особливості дівчинки і хлопчика, дотримується правил
статеворольової поведінки; знає, що стать не змінюється з
віком, має уявлення про призначення чоловіків і жінок;
- належним чином застосовує різні технології у фізичній та
предметно-практичній діяльності, володіє конструктивними вміннями й
навичками.
Емоційний розвиток:
- переважають оптимістичне самопочуття, гарний настрій орієнтується в
основних емоціях, називає кожну словами; розуміє свій емоційний стан та
стан людей, що навколо;
- адекватно реагує на різні життєві події, ситуації;
- усвідомлює, може пояснити словами, що спричинює і у чи іншу емоцію;
- знає, якою мімікою передається кожна з основних емоцій;
- вміє стримувати негативні емоції, регулювати свої почуття;
- знає , як позитивні і негативні переживання впливають на стан і
настрій людей;
- сприйнятлива до переживань інших, емпатійна; вносить корективи у
власну поведінку відповідно до настрою оточення, намагається бути емоційно
суголосною іншим.
Соціальний розвиток:
- швидко звикає до нових умов життя; добре орієнтується в новому
середовищі, пристосовується до його вимог, конструктивно впливає на інших;
- повіряє знайомим дорослим, вільно з ними спілкується, розраховує на
них;
- у разі потреби звертається до дорослого по допомогу;
- налагоджує дружні стосунки з приємними однолітками;
- намагається визначити свій статус у колі значущих ровесників, заявляє
про свої можливості, демонструє вміння;
- узгоджує свої дії з партнерами по спільній діяльності, йми
домовлятися, укладати угоди, виходити з конфлікту з найменшими затратами
зусиль; поводиться миролюбно;
- поводиться відповідально, може обґрунтувати свої рішення та вчинки;
- знає межі соціально схвалюваної, прийнятної та неприйнятної поведінки;
- виважено ставиться до контактів з незнайомими людьми та їхніх
пропозицій, утримується від спілкування з "чужими" без дозволу
рідних та близьких.
Моральний розвиток:
- знає головні правила моральної поведінки, намагається дотримуватись їх
у своїй діяльності;
- диференціює поняття "добро" і "зло", може дати
оцінки відповідним вчинкам (своїм та інших людей);
- толерантна щодо інакшості, визнає та поважає схожі та відмінні риси
людей;
- поводиться чесно і правдиво щодо інших;
- ініціює допомогу та підтримку всім, хто цього потребує; намагається
захистити менших, слабших за себе;
- поводиться безкорисливо, не розраховує на схвалення морального вчинку
авторитетними людьми;
- виявляє турботу про інших, прагне бути їм корисною; намагається
втішити, заспокоїти;
- вчиняє справедливо, совісно не лише в присутності дорослих, а й за
відсутності контролю з їхнього боку;
- схильна до самопокладання відповідальності за когось/щось;
- намагається утриматися від ревнощів, мстивості, жадібності, заздрощів,
зловтіхи, прагнення домінувати над кимось.
Розвиток довільної поведінки:
- орієнтується на правилодоцільну поведінку, впорядковує простір навколо
себе;
- формулює мету своєї діяльності, передбачає майбутній результат, планує
свої дії;
- доводить розпочате до кінця, виконує дану іншим обіцянку;
- мобілізується на долання труднощів, звертається по допомогу лише в
разі об'єктивної необхідності;
- контролює проміжні результати своєї діяльності, вносить у них
корективи, виправляє помилки, без спонукань ззовні може, якщо треба,
переробити зроблене, поліпшити свій результат;
- протягом певного часу може організувати себе та однолітків;
- утримується від небажаних висловлювань та вчинків;
- характеризується вольовими рисами характеру — самостійністю,
наполегливістю, цілеспрямованістю, витримкою, сміливістю.
Розвиток пізнавальної активності та основ
логіки:
- цікавиться новим, активно вивчає навколишній світ та самого себе;
виявляє допитливість;
- ставить дорослим багато запитань; на деякі з них намагається знайти
відповіді самостійно; прагне дістати відповідь на кожне запитання;
- уміло використовує набуті знання для отримання нових; знаходить нове у
знайомому та знайоме в новому;
- порівнює, зіставляє, аналізує, узагальнює, виробляє власні судження;
- знаходить кілька варіантів розв'язання проблеми;
- диференціює реальне та фантастичне;
- розмірковує над глобальними проблемами — сенсом життя людини,
народженням, смертю, причинами війн, природними катаклізмами тощо;
- збирає інформацію через спостереження, практичні спроби і помилки;
- пов'язує свої знання з реальними життєвими ситуаціями, апробує їх.
Розвиток математичних умінь:
- знає основні числа, здійснює розрахунки, розв'язує нескладні
арифметичні задачі;
- здійснює серіацію за величиною, масою, об'ємом, розташуванням у
просторі, перебігом подій у часі;
- класифікує геометричні фігури, предмети та їх сукупності за якісними
ознаками та кількістю;
- вимірює кількість, довжину, ширину, висоту, об'єм, масу, час;
- виявляє інтерес до математичної діяльності;
- знає співвідношення між одиницями часу, вміє визначати час за
годинником;
- прагне самостійно знаходити розв'язання математичних задач.
Креативний розвиток:
- через творче досягнення самовиражається, актуалізує свої здібності;
- генерує оригінальні ідеї, самостійно висуває різноманітні гіпотези;
намагається відійти від запропонованого шаблона;
- вирізняється гнучкістю та швидкістю мислення, кмітливістю, дотепністю,
розсудливістю;
- конструктивно діє у невизначених ситуаціях, не губиться в разі
дефіциту інформації, знаходить оригінальні способи розв'язання проблеми;
- характеризується творчою продуктивністю, схильністю реалізувати
задумане;
- підходить до проблеми з різних точок зору, легко переключається з
одного класу об'єктів на інший; швидко вдається до аналогій, порівнянь,
протиставлень, асоціативних зв'язків; користується різними доказами;
- виявляє інтерес до парадоксів, має розвинене почуття гумору, схильна
до сумнівів; вміє дивуватися;
- здатність бачити істотне, відокремлювати головне від другорядного,
сприймати все комплексно;
- здатна прогнозувати, випереджати, передбачати;
- вирізняється метафоричністю, багатством уяви, вмінням бачити складне у
простому, у складному — просте.
Мовленнєвий розвиток:
- характеризується правильною звуковимовою;
- розуміє значення мовлення для людини;
- використовує мову в різних цілях; ефективно спілкується рідною мовою;
дістає задоволення від читання (дорослим та власного);
- знає абетку рідної мови;
- усвідомлює, що надрукований та написаний тексти використовують з
різною метою;
- розрізняє рідну й чужу мови; виявляє до останньої інтерес;
- рука готова до письма;
- має збалансований словниковий запас з кожної
сфери життєдіяльності;
- розмовляє грамотно, вживає прості й складні речення.
Художньо-естетичний розвиток:
- використовує мистецтво для вираження своїх знань, думок, почуттів,
ставлень;
- розуміє та схвально ставиться до різних видів мистецтва;
- володіє художніми навичками та певними техніками;
- має елементарні особисті естетичні критерії;
- сформовані зачатки художнього смаку: має свої літературні, музичні,
образотворчі уподобання;
- розуміє, що мистецтво відображає культуру народу;
- обізнаний з рідною культурою, шанує традиції своєї родини та країни,
виявляє інтерес до культури інших народів України та світу;
- охоче слухає музику, співає, музикує, танцює, декламує, малює,
конструює тощо;
- розрізняє "красиве" і "потворне", емоційно
відгукується на нього, передає враження кольором, лінією, композицією
тощо.
Екологічний розвиток:
- емоційно реагує на красу природи, усвідомлює важливість бережливого
ставлення до неї, позитивні та негативні впливи людини на природу;
- має уявлення про відмінності природи різних регіонів України та світу;
- знає ознаки й характерні властивості компонентів при роди (піску,
води, ґрунту, снігу, каміння);
- розрізняє контрастні стани погоди, розуміє причинно-наслідкові зв'язки
між станом погоди й поведінкою
людей;
- визначає і називає характерні ознаки рослин, знає, як їх
доглядати, дотримується правил безпечного спілкування з рослинами;
- знає свійських і диких тварин, їхні характерні ознаки дії, місце
проживання; має досвід догляду за свійськими тваринами, дотримується
правил безпечного поводження з ними;
- усвідомлює, що сміття забруднює природне довкілля, володіє навичками
дбайливого ставлення до нього;
- розуміє відповідальність людей та власну за стан
природного довкілля.
Розвиток позитивного ставлення до себе:
- виявляє інтерес до свого тіла, зовнішності, внутрішнього життя,
досягнень, якостей;
- орієнтується в своїх чеснотах і вадах; може назвати їх словами;
- прагне заявити про себе, демонструє свої здібності та вміння,
домагається їх визнання значущими іншими;
- володіє досвідом самореалізації в різних сферах життєдіяльності;
- сформований позитивний образ "Я", реалістична самооцінка;
- відстоює власну гідність, не погоджується з несправедливими оцінками,
чинить опір приниженню та обмеженню прав;
- сформовані зачатки рефлексії: усвідомлює, як її особливості сприймають
значущі люди, намагається будувати свою поведінку з урахуванням їхніх
реакцій;
- упевнена в своїх можливостях, довіряє собі;
- протягом певного часу охоче себе займає, грає на самоті;
- знає, цінує та підтримує свої індивідуальні
особливості, несхожість на інших.
Розвиток ігрових умінь:
- виявляє інтерес до сюжетно-рольової гри, радіє
можливості грати;
- зацікавлено ставиться до ігрового сюжету, його наближеності до
реального життя; може вносити новизну, доцільні зміни;
- уміє виконувати головні й другорядні ролі, командувати й підкорятися;
передає основні особливості кожної ролі, добре її типізує та
індивідуалізує;
- узгоджує виконання ролі з іншими учасниками гри;
- приймає ігрові правила, дотримується їх;
- уміло використовує в грі іграшки, атрибути, матеріали; проявляє
винахідливість і дотепність;
- радіє спілкуванню з товаришами, охоче з ними грає.
Розвиток загально-навчальних умінь:
- сформовані організаційні вміння та навички;
- володіє раціональними способами організації учбової діяльності;
- розвинуті загально-пізнавальні вміння: спостерігати, розмірковувати,
запам'ятовувати, відтворювати матеріал, вносити в нього елементи новизни;
- володіє загально-мовленнєвими вміннями та навичками, культурою
слухання й мовлення;
- наявні контрольно-оцінні вміння, володіє способами перевірки та
самоперевірки, оцінювання якісно-кількісних характеристик результату та
вкладених в їх досягнення особистих зусиль.
"Правовий захист дітей від насильства в сім’ї
"
Права дітей закріплюються Конвенцією ООН про права
дитини, Конституцією України, Сімейним кодексом України, Законом України «Про
охорону дитинства» та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють
суспільні відносини в цій сфері. Будь-яке насильство над дитиною та її
експлуатація переслідуються законом (стаття 52).
На підставі положень Конституції України і
Конвенції ООН про права дитини 26 квітня 2001 р. в Україні був прийнятий Закон
«Про охорону дитинства», який визначає охорону дитинства стратегічним
загальнонаціональним пріоритетом і з метою забезпечення реалізації прав дитини
на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток
встановлює основні засади державної політики у цій сфері.
Так, у ст. 10 Закону України «Про охорону
дитинства» відзначено, що кожній дитині гарантується право на свободу, особисту
недоторканність та захист гідності. Держава здійснює захист дитини від:
- усіх форм фізичного і психічного насильства,
образи, недбалого і жорстокого поводження з нею, експлуатації, включаючи
сексуальні зловживання, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють;
втягнення у злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних
засобів і психотропних речовин;
- залучення до екстремістських релігійних
психокультових угруповань та течій, використання її для створення та
розповсюдження порнографічних матеріалів, примушування до проституції,
жебрацтва, бродяжництва, втягнення до азартних ігор тощо.
Законодавством встановлюється процедура розгляду
звернень з приводу жорстокого поводження, насильства і знущання над дітьми в
сім'ї, поза її межами. Порядок розгляду скарг затверджений спільним наказом
Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства внутрішніх
справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони
здоров'я України від 16 січня 2004 р. № 5/34/24/11 «Про затвердження Порядку
розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або
реальної загрози його вчинення».
Звернення чи повідомлення про факти жорстокого
поводження з дитиною подаються самою дитиною, фізичними особами за місцем її
проживання та приймаються посадовими особами:
- органів внутрішніх справ;
- органів та закладів освіти;
- органів охорони здоров'я;
- управлінь (відділів) у справах сім'ї та
молоді;
- центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та
молоді.
Кримінальна міліція у справах дітей цілодобово
приймає інформацію про випадки жорстокого поводження з дітьми. Після перевірки
викладених фактів приймається рішення про притягнення винних осіб до
відповідальності. У разі потреби термінового вилучення дитини з сім’ї, де
батьки чи особи, що їх заміняють, жорстоко поводяться з нею, працівники
кримінальної міліції у справах дітей спільно із службами у справах дітей
вирішують питання подальшого влаштування дитини.
Виявлення фактів
жорстокого поводження також здійснюється: під час проведення рейдів служб у
справах дітей; рейдів кримінальної міліції у справах дітей; через мережу
телефонів довіри.
У цьому разі кожен виявлений факт документується і
передається до територіального підрозділу служби у справах дітей за місцем
проживання дитини, яка і здійснює загальний облік дітей, стосовно яких вчинено
насильство в сім'ї або існує реальна загроза його
вчинення, та сімей, у яких діти зазнали насильства.
У статті 12 цього
ж Закону визначено, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть
відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на
охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та
ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Обов'язки батьків щодо виховання
й розвитку дитини закріплені статтею 150 Сімейного кодексу України, якою батьки
зобов'язуються виховувати своїх дітей, проявляти турботу про їхнє здоров'я,
фізичний, духовний та моральний розвиток, навчання. Батьківські права не можуть
здійснюватися всупереч інтересам дітей. Забороняються фізичні покарання дитини
батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують
людську гідність дитини.
Сімейний кодекс України надає
дитині право самостійно звертатися до суду та до інших компетентних органів
держави — в центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, в органи опіки
та піклування, органи освіти та охорони здоров'я та інші в разі порушення її
прав у сім'ї, насильства та жорстокого поводження.
Стаття 180 КУпАП встановлює, що
доведення неповнолітнього до стану сп'яніння батьками неповнолітнього, особами,
які їх замінюють, або іншими особами тягне за собою накладення штрафу від шести
до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Стаття 184 визначає
адміністративну відповідальність за невиконання батьками або особами, що їх
замінюють, обов'язків щодо виховання дітей. Встановлено, що ухилення батьків
або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством
обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання
неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від
одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті самі дії,
вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення,
може бути призначене стягнення у вигляді штрафу від двох до чотирьох
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення неповнолітніми віком від
чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке
передбачено цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб,
які їх замінюють, від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян. Вчинення неповнолітніми діянь, які містять ознаки злочину і
відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не
досягали віку, з якого настає кримінальна відповідальність, тягне за собою
накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від десяти до двадцяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Захист від найбільш
небезпечних порушень прав неповнолітніх забезпечує Кримінальний кодекс
України (далі — КК). Він містить як загальні норми, що захищають всіх
громадян від жорстокого поводження, так і норми, безпосередньо спрямовані на
захист життя, здоров'я та недоторканності неповнолітнього.
До переліку дій, які можна розглядати як жорстоке
поводження з дітьми та за які передбачено кримінальну відповідальність
відносяться :
- доведення до самогубства (стаття 120 КК);
- умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 121 КК);
- умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження
(стаття 122 КК);
- умисне легке тілесне ушкодження (стаття 125 КК);
- побої й мордування (стаття 126 КК);
- необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне
ушкодження (стаття
128 КК);
- погроза вбивством (стаття 129 КК);
- неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя
та здоров'я дітей (стаття 137 КК);
- зґвалтування (стаття 152 КК);
- насильницьке задоволення полової пристрасті
неприродним способом (стаття 153 КК);
- примушування до вступу в статевий зв'язок (стаття
154 КК);
- статеві зносини з особою, яка не досягла статевої
зрілості (стаття 155 КК);
- розбещення неповнолітніх (стаття 156 КК);
- злісне невиконання обов'язків по догляду за
дитиною або за особою, щодо яке встановлена опіка чи піклування (стаття 166
КК);
- втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність
(стаття 304 КК);
- схиляння неповнолітнього до вживання наркотичних
засобів, психотропних речовин або ї аналогів (стаття 315 КК);
- спонукання неповнолітніх до застосування допінгу
(стаття 323 КК);
- схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих
засобів (стаття 324 КК).
Разом з тим, слід зазначити, що,
якщо стосовно малолітнього чи неповнолітнього, котрий не може самостійно
захистити свої законні інтереси, вчинено фізичне насильство в сім’ї зі сторони
батьків та заподіяно легкі тілесні ушкодження чи нанесено побої, за ст.
125, ч. 1 ст. 126 КК України кримінальну справу вправі порушити тільки прокурор
або суд за скаргою потерпілого неповнолітнього чи його представника.
ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО ЗНИЖЕННЯ
РІВНІВ СТРАХІВ АБО ТРИВОГИ
У ДІТЕЙ:
Пам’ятайте , що дитячі страхи – це
серйозна проблема й не треба сприймати їх тільки як «вікові»
труднощі.
Не
іронізуйте, дитина зрозуміє, що захисту чекати не від кого, й
остаточно закриється.
Спрямовуйте
та контролюйте перегляд дитячих мультфільмів, намагайтеся , щоб діти дивилися
передачі з позитивними героями, орієнтовані на добро, тепло.
Прагніть до того, щоб у
родині була спокійна, доброзичлива атмосфера, уникайте сварок,конфліктів,
особливо в присутності дітей.
Не залякуйте дитину: «Не
будеш спати – покличу вовка» тощо.
Більше заохочуйте,
хваліть, схвалюйте й морально підтримуйте дитину.
Малюйте з дитиною страх і
все те , чого вона боїться. Тему смерті краще виключити. Саме заняття має
тривати не більше 30 хвилин.
Можна запропонувати знищити малюнок: порвати або спалити.
Не чекайте швидкого
результату, страх не зникне одразу.
Посмійтеся разом з дитиною.
Цей спосіб передбачає наявність бурхливої фантазії в батьків. Якщо ваша дитина
боїться,наприклад, грози, постарайтеся придумати яку-небудь історію(обов’язково
страшну) із власного дитинства про те, що ви й самі точно так само боялися
грози, а потім перестали. Нехай син чи дочка посміється з вас. Адже одночасно
вони сміються й над своїм страхом,а отже, вже майже перемогли його. Важливо,
щоб маля зрозуміло: « У мами чи тата були такі самі страхи, а потім вони
минули, отже, це пройде й у мене».
Грайте за ролями. Ігри за
ролями гарні тим ,що дозволяють моделювати практично будь-яку ситуацію, що
викликає в дитини тривогу, і розв’язати її ненав’язливо у грі, формуючи в такий
спосіб у свідомості дитини досвід подолання свого страху.
ДЕКІЛЬКА ІГОР І ВПРАВ НА ПОДОЛАННЯ СТРАХУ ТА
ПІДВИЩЕННЯ ВПЕВНЕНОСТІ В СОБІ:
«Гойдалки»
Беруть участь як дитина так і дорослий.
Дитина сідає в позу «зародка», піднімає коліна і нагинає до них голову. Ступні
прижати до підлоги, руками обхватити коліна, очі закрити. Дорослий становиться
позаду дитини , кладе руки на плечі сидячому і повільно покачує її. Виконується
2-3 хвилини.
«Художники – натуралісти»
Великий
аркуш білого паперу, старі шпалери , покласти на газету. Перед учасниками
тарілочки з фарбами. Дозвольте собі і дитині малювати пальчиками, кулачками,
долонями, ліктями, ногами, носиками. Сюжет малюнка може бути різний : «Падають
листочки», «Сліди небачених тварин», «Казкова країна» і т.д.
«Дизайнери»
Тюбики
губної помади (старі).кожному учаснику дозволяється підійти до будь-якого
учасника і «розфарбувати» його обличчя, руки, ноги.
Ведучому
зав’язуються очі – решта промовляють звуки: «ку-ку», «ля-ля», «а ось і я».
Піймавши учасника ведучий відгадує хто це, не знімаючи пов’язку.
Немає коментарів:
Дописати коментар